Відділення вертебрології
Відділення вертебрології:
завідувач відділення, канд.мед.наук
лікар, канд.мед.наук
Сіренко Олександр Анатолійович
лікар, канд.мед.наук
Мороз Ігор Сергійович
лікар
Губський Станіслав Сергійович
лікар
Шимон Михайло Васильович
лікар, канд.мед.наук
Відділення вертебрології провідна клініка у формуванні працівників з лікування патології хребта не тільки в Україні, а й у світовій медичній науці. Заснована у 1965 році, ця клініка стала осередком інновацій та передових досягнень у діагностиці, лікуванні та реабілітації хворих з захворюваннями хребта. Внесок лікарів і науковців відділу у вдосконалення хірургічної техніки, впровадження нових малоінвазивних методів лікування та розробку ефективної системи стабілізації хребта значно вплинув на глобальні стандарти лікування патологій опорно-рухового апарату. У відділення надходять найважчі пацієнти з усієї України та інших країн.
Основні напрями діяльності відділення вертебрології
Консервативне лікування
Основними методами консервативного лікування у відділенні вертебрології є:
- Медикаментозна терапія, що включає застосування нестероїдних протизапальних препаратів, міорелаксантів, кортикостероїдів, а також препаратів для поліпшення трофіки нервових тканин.
- Фізіотерапія: електрофорез, лазеротерапія, магнітотерапія для стимуляції регенерації тканин і зменшення болю.
- Лікувальна фізкультура з акцентом на зміцнення м’язів, що підтримують хребет, і корекцію постави.
- Масаж і рефлексотерапія для покращення кровообігу.
Хірургічне лікування
Хірургічне втручання застосовується в разі, коли консервативне лікування не дає ефекту або коли пацієнт має патології, що вимагають негайного втручання. На базі відділення виконуються всі види хірургічних втручань на хребті, деякі з них:
- Мікродискектомія – видалення частини міжхребцевого диска для зменшення компресії нервових структур.
- Ендоскопічна хірургія – мінімально інвазивні методи лікування для корекції патологій хребта, зокрема усунення гриж дисків.
- Кіфопластика і вертебропластика – введення спеціальних матеріалів для стабілізації хребців при компресійних переломах.
- Спондилодез – стабілізація сегментів хребта за допомогою фіксуючих конструкцій (з використанням транспедикулярних гвинтів, міжтілових кейджів)
Ми надаємо консервативну та хірургічну допомогу пацієнтам з такими захворюваннями або травмами:
Остеохондроз
Остеохондроз — дегенеративне захворювання міжхребцевих дисків, яке характеризується первинними процесами дистрофії, дегенерації та деструкції міжхребцевого диска, вторинними ураженням заднього опорного комплексу, а потім і тіл хребців з результатом тотального ураження всіх елементів хребетно-рухового сегмента. Лікування остеохондрозу включає медикаментозну терапію, фізіотерапевтичні процедури, мануальні техніки, малоінвазивні хірургічні процедури.
Протрузії, грижі м/х дисків
Міжхребцевий диск розташовується між тілами хребців і формою в площині поперечного перерізу відповідає суміжним поверхням хребців. Міжхребетний диск - одна з найскладніших анатомічних утворень локомоторного апарату. До його складу входять гіалінові замикальні пластинки, фіброзне кільце та пульпозне ядро. Протрузія – це випинання фіброзного кільця у хребетний канал, при цьому воно збільшене у розмірах, але залишається цілісним. Грижа м/х диску – це структурний дефект м/х диску, при якому фрагменти пульпозного ядра, уривки гіалінових хрящових пластин випинається або відривається у хребетний канал, призводячи до компресії нервових корінців або спинного мозку. Частіше грижі виникають у поперековому, шийному, рідше грудному відділах хребта. За характером больового синдрому грижа диску відрізняється від протрузії не тільки чисто кількісним збільшенням механічних, хімічних та дисциркуляторних впливів, а й реактивним аутоімунним запаленням безпосередньо в епідуральному і навіть інтрадуральному просторі. І при протрузіях, і при грижах можливе формування вогнищ стійкого домінантного збудження вегетативних центрів, зниження порогу збудливості спінальних та кіркових відділів аналізатора болю з розвитком психогенних болів та психосоматичних розладів. У випадку прогресуючих симптомів грижі, консервативне лікування може бути неефективним, і пацієнтам рекомендується оперативне втручання.
Дегенеративний стеноз хребтового каналу
Дегенеративний стеноз хребтового каналу — це патологічне звуження його кісткових меж до повної втрати резервного епідурального та періневрального простору, яке виникає внаслідок дегенеративних змін у структурах хребта, зокрема через потовщення жовтої зв'язки, гіпертрофію фасеткових суглобів або дискогенного фактору. Це захворювання призводить до компресії корінців спинномозкових нервів або спинного мозку, що викликає біль, парестезії, слабкість у кінцівках і навіть порушення функції органів малого тазу. Лікування включає консервативні методи на ранніх стадіях, а у важких випадках — хірургічне втручання.
Нестабільність хребцевих сегментів
Нестабільність хребцевих сегментів — це патологічний стан, при якому виникає надмірна рухливість хребців щодо. Це призводить до порушення стабільності хребтового стовпа, компресії нервових структур і появи болю. Часто ця патологія виникає внаслідок дегенеративних процесів у міжхребцевих дисках або після травм. Лікування включає стабілізацію сегмента за допомогою консервативних методів або хірургічного втручання, наприклад, спондилодезу.
Спондилолістез
Захворювання, яке характеризується стійким зміщенням хребця до переду(антелістез), або до заду(ретролістез), внаслідок деструкції диску, кісткової тканини хребців, дуговідросчатих суглобів, продольних зв’язок та зв’язок переднього та заднього опорного комплексів. Це захворювання може мати як дегенеративний, так і травматичний характер. Пацієнти часто скаржаться на біль у попереку, порушення чутливості або рухових функцій нижніх кінцівок. Лікування спондилолістезу включає фізіотерапію, використання ортопедичних корсетів для стабілізації хребта, а у важких випадках — хірургічне втручання для корекції зміщення хребців та їх стабілізації.
Сколіоз
Сколіоз — це викривлення хребта в бічній площині, яке може бути вродженим або набутим. У важких випадках сколіоз може призводити до компресії внутрішніх органів, порушення кровообігу та дихання. Лікування сколіозу включає консервативні методи (фізіотерапія, ЛФК, корсетотерапія) та хірургічне виправлення у випадку тяжких деформацій.