Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка Національної академії медичних наук
вул. Григорія Сковороди, 80, Харків, 61024, Україна
Телефон +380(57)725-14-00
https://sytenko.org.ua
Phone: +380951983283 (Ukraine)
Email: nlizogub@gmail.com

КВАЛІФІКАЦІЇ

2021

Доктор медичних наук (DSc)
Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, Україна

2018

Спеціаліст, дитяча анестезіологія
Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, Україна

2008

Доктор філософських наук (PhD)
Донецький національний медичний університет, Донецьк, Україна

2002

Спеціаліст, анестезіологія
Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

2000

Доктор медичних наук (MD)
Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

АКАДЕМІЧНІ ПРИЗНАЧЕННЯ

2021 – теперішній час

Професор, кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та дитячої анестезіології, Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
– Викладання 30%, дослідження 20%, клінічна практика 50%

2004 – 2021

Доцент, кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії, Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД

2023 – теперішній час

Медичний директор
Лікар-анестезіолог-консультант, завідувач відділення
Відділення анестезіології та інтенсивної терапії, Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка Національної академії медичних наук, Харків, Україна

2011 – 2023

Організація та надання якісної анестезіологічної та інтенсивної терапевтичної допомоги в умовах медичного закладу третинного рівня, що обслуговує доросле та дитяче населення з ортопедичною патологією та травмами, включаючи велику хірургію кісткової онкології, хірургію корекції деформацій у дітей та дорослих, артропластику та артроскопію, травми опорно-рухового апарату.

2004 – 2011

Консультант-анестезіолог
Відділення інтенсивної терапії, Харківська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. Мещанінова, Харків, Україна
Надавав якісну інтенсивну терапевтичну підтримку в умовах відділення інтенсивної терапії вторинного рівня надання медичної допомоги дорослому та дитячому населенню з тяжкою черепно-мозковою травмою, інсультом, астмою, сепсисом, пневмонією, гострою печінковою недостатністю, гострою нирковою недостатністю, екзогенною інтоксикацією, шлунково-кишковою кровотечею, асфіксією та іншими захворюваннями.

2000 – 2004

Лікар-ординатор, анестезіолог
Відділення анестезіології, Харківська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. Мещанінова, Харків, Україна
Анестезіолог-стажер. Надавав якісну допомогу дорослим та дитячим пацієнтам в умовах медичного закладу вторинного рівня; ротації: анестезіологія – 12 місяців, інтенсивна терапія – 12 місяців, теоретичне та симуляційне навчання – 20 місяців

ПУБЛІКАЦІЇ (рецензовані оригінальні рукописи)

1. Lyzohub, K.I., Lyzohub, M.V. Systemic and cerebral hemodynamic changes in patients undergoing shoulder arthroscopy in the beach chair position. Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics, 2024;2024(1):38–42. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872024138-42
2. Kravchun, P.G., Korzh, M.O., Leontieva, F.S., Lyzohub, M.V., Dielievska, V.Y. Resolving Discrepancies in Forward and Reverse ABO Blood Group Typing. Scripta Medica (Banja Luka), 2023;54(4):425–437. https://doi.org/10.5937/scriptamed54-45572
3. Korsunov, V., Bocharova, T.V., Skoryk, V.S., Lyzohub M, Lyzohub, K.I., Lisiienko, Y.O. Lung morphology changes in patients with COVID-induced acute respiratory distress syndrome depending on the respiratory therapy options. Emergency Medicine (Ukraine), 2023;19(4):225–233. https://doi.org/10.22141/2224-0586.19.4.2023.1589
4. Лизогуб К., Ніконов В., Лизогуб М., Курсов С., Феськов Ф., Яковенко С. Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення. МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ, 2022;18(3): 44-47. https://doi.org/10.22141/2224-0586.18.3.2022.1490 (UKR)
5. Nikonov VV, Lizogub KI, Lizogub MV. Influence of premedication and anaesthesia on agitation and postoperative cognitive function during lumbar spine surgery. EMERGENCY MEDICINE, 2021; #17(3):25-29. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.8.103.2019.192379
6. Ніконов В.В., Лизогуб К.І., Лизогуб М.В. Вплив премедикації та анестезії на ажитацію та післяопераційні когнітивні функції при операціях на поперековому відділі хребта. МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ, 2021; №17(3):25-29. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.8.103.2019.192379 (UKR)
7. Лизогуб М., Котульський І., Лизогуб К., Москаленко Н., Піщик В. Вид анестезії при операціях на поперековому відділі хребта в положенні лежачи. ОРТОПЕДІЯ, ТРАВМАТОЛОГІЯ та ПРОТЕЗУВАННЯ, 2020; №4(617):37-41. https://doi.org/10.15674/0030-59872019437-41. (UKR)
8. Lyzohub M, Georgiyants M, Lyzohub K, Volkova Ju, Dmitriiev D, Dmitriiev K. Influence of anesthesia type on intraocular pressure during spine surgery in prone position. Wiadomosci lekarskie. 2020; 1:104-107 PMID: 32124817
9. Lyzohub M, Georgiyants M, Vysotska O, Porvan A, Lyzohub K. Cardiovascular changes in human body after changing position supine to prone. Georgian Med News. 2019; 289:91-94. PMID: 31215886
10. Lyzohub M, Georgiyants M, Lyzohub K. Evaluation of pain syndrome and efficiency of pain management in lumbar spine surgery. Eureka: Health Sciences. 2019; 6:29-34. DOI: https://doi.org/10.21303/2504-5679.2019.001068 
11. Lyzohub M. Hemodynamics in different types of anesthesia depending on the initial blood circulation regime during spine surgery in prone position. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport. 2019;4/5(21): 149-153. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs04.05.149
12. Лизогуб М., Котульський І., Москаленко Н., Піщик В. Динаміка функціональних показників серцево-судинної системи у пацієнтів з вертеброгенною патологією після зміни положення тіла. ОРТОПЕДІЯ, ТРАВМАТОЛОГІЯ та ПРОТЕЗУВАННЯ, 2019; №1:25-30. https://doi.org/10.15674/0030-59872019125-30 (UKR)
13. Лизогуб М., Георгіянц М., Лизогуб К. Вплив виду анестезії на крововтрату при операціях на поперековому відділі хребта. МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ, 2019; №3.98, 80-84. https://doi.org/10.22141/2224-0586.3.98.2019.165483 (UKR)
14. Лизогуб М.В., Георгіянц М.А., Лизогуб К.І. Вплив виду анестезії на крововтрату при операціях на поперековому відділі хребта. МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ, 2019; №3(98):80-84. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.3.98.2019.165483 (UKR)
15. Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І., Хмізов А. І. Больовий синдром та знеболення після операцій на поперековому відділі хребта БІЛЬ, АНЕСТЕЗІЯ І ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ, 2019; #3:23-26. DOI: https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(88).2019.177391 (UKR)
16. Лизогуб М.В., Леонтьєва Ф.С., Лизогуб К.І. Динаміка біохімічних маркерів операційного стресу в крові пацієнтів з оперативними втручаннями на поперековому відділі хребта залежно від виду анестезії. Український журнал медицини, біології та спорту. 2018;3/5(14):105-109. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs03.05.105 (UKR)
17. Лизогуб М., Леонтьєва Ф., Скиданов А., Піонтковський В. Дослідження цитокінового профілю при операціях на поперековому відділі хребта: Вплив методу анестезії ОРТОПЕДІЯ, ТРАВМАТОЛОГІЯ ТА ПРОТЕЗУВАННЯ, 2018; №2(611):28-32. https://doi.org/10.15674/0030-59872018228-32 (UKR)
18. Лизогуб М.В., Георгіянц М.А., Лизогуб К.І. Вплив премедикації та анестезії на ажитацію та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на поперековому відділі хребта. МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ, 2019;8(103):106-110. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.8.103.2019.192379 (UKR)
19. Лизогуб М., Георгіянц М., Лизогуб К., Хмизов А. Больовий синдром та знеболення після операцій на поперековому відділі хребта. БІЛЬ, ЗНЕБОЛЕННЯ І ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ, 2018;3(88):23-26. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(88).2019.177391 (UKR)
20. Лизогуб М. Динаміка кортизол-інсулінового індексу та індивідуальної інсулінорезистентності у хворих після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Український журнал медицини, біології та спорту. 2018; 3/7(16):117-121. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs03.07.117 (UKR)
21. Лизогуб М., Георгіянц М. Спінальна анестезія при операціях на хребті в положенні лежачи БІЛЬ, АНЕСТЕЗІЯ І Інтенсивна терапія, 2018;2(83):74-78. https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(83).2018.135798 (UKR)
22. Лизогуб М. Дослідження внутрішньоочного тиску при операціях на поперековому відділі хребта в положенні лежачи. ScienceRise: Medical Science, 2017; #11(19):28-30. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.116416 (UKR)
23. Лизогуб К., Курсов С., Лизогуб М. Використання сучасних схем інтраопераційної рідинної ресусцитації в ортопедичній онкології. ОРТОПЕДІЯ, ТРАВАТОЛОГІЯ та ПРОТЕЗУВАННЯ, 2017;№4;34-39. https://doi.org/10.15674/0030-59872017434-39 (UKR)
24. Курсов С.В., Лизогуб К.І., Лизогуб М.В. Аналіз результатів дослідження центральної гемодинаміки та периферичного капілярного кровотоку при різних режимах інтраопераційного рідинного менеджменту. МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ, № 7 (86), 2017:50-58. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.7.86.2017.116880 (UKR)
25. Лизогуб М. Постуральні зміни гемодинаміки після повороту в положення лежачи на спині. ScienceRise:Medical Science, 2015;Vol.3.No.4(8):71-74. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.39269 (UKR)
26. Лизогуб М. Навмисна гіпотензія при операціях на хребті в положенні лежачи. ScienceRise: Medical Science. 2015;Vol.2#4(7):73-76. DOI: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.38140 (UKR)

ПУБЛІКАЦІЇ (тези доповідей)

27. Лизогуб М., Рахмаїл М., Згола І., Орлов Г., Лизогуб К. Гемодинамічні зміни під час
    загальної анестезії в положенні лежачи. ЄЖА. 2015;32(suppl.53)

28. Волкова Ю., Лизогуб М. Вплив апоптозу на результат множинної травми у людей похилого віку: 18AP1-9. EJA, 2014;31:263

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ДОСВІД

2016 – 2020

Анестезіологічний підхід при операціях на поперековому відділі хребта в положенні лежачи: обґрунтування вибору методу анестезії. (Кандидатська дисертація)
Кількість дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта прогресивно зростає. Операції на поперековому відділі хребта зазвичай проводяться під загальною анестезією, але спінальна анестезія може бути безпечною та ефективною альтернативою. Серед переваг спінальної анестезії описані менша крововтрата і тривалість перебування в стаціонарі, зменшення післяопераційної нудоти і блювання (PONV) та економічний ефект. На жаль, не існує рекомендацій щодо вибору типу анестезії, оскільки такі операції мають ряд особливостей, пов’язаних з положенням пацієнта на спині, навмисною гіпотензією, больовим синдромом та специфічними ускладненнями, такими як післяопераційна втрата зору. Метою дослідження було покращити результати анестезіологічного забезпечення планових операцій на поперековому відділі хребта з приводу дегенеративних захворювань на основі вивчення гемодинаміки, больового синдрому, когнітивних функцій, біохімічних маркерів стресу, внутрішньоочного тиску та розподілу спінальних анестетиків у положенні на спині.
У проспективне дослідження було включено 254 пацієнти з ОАП І-ІІІ ст. віком 18-75 років. Пацієнти були розподілені рандомізовано на 2 групи. Пацієнтів групи SA оперували під спінальною анестезією, пацієнтів групи TIVA – під внутрішньовенною анестезією пропофолом/фентанілом. Додатково пацієнти були розділені на підгрупи StA (отримували стандартну післяопераційну аналгезію) і MMA (мультимодальна післяопераційна аналгезія). Показано, що переведення пацієнта в положення на спині призводить до статистично значущих змін гемодинаміки. Периферичний судинний опір збільшувався на 13,4 ± 3,4 %, а індекс ударного об’єму (УО) зменшувався на 14,8 ± 3,5 %. Ці зміни найбільше залежали від індексу маси тіла (ІМТ). У пацієнтів з нормальним ІМТ ШППХ знижувався на 11,0 ± 3,0 % через 5 хв після повороту і через 20 хв повертався до нормального діапазону. У пацієнтів з ожирінням ІМТ знижувався на 18,3 ± 3,9 % після повороту і не повертався до нормального діапазону через 20 хв. Ми порівняли передопераційні та інтраопераційні зміни гемодинаміки та отриману нами математичну модель прогностичного індексу гемодинамічної нестабільності (PIHI). У пацієнтів з PIHI ≥ 0,5 існує високий ризик розвитку тяжкої гіпотензії після переходу в лежаче положення у пацієнтів з СА. Для таких пацієнтів краще обрати ТІВА. Виняток становлять пацієнти віком понад 60 років. У цій групі пацієнтів СА є більш гемодинамічно стабільною незалежно від рівня PIHI. Під час операції навмисно індукували гіпотензію з рівнем середнього артеріального тиску 60-80 мм рт.ст.
За нашими даними, цей рівень був ефективним і безпечним, оскільки не впливав на післяопераційне неврологічне відновлення та функцію нирок. Ми виконали серію КТ-мієлограм для оцінки розподілу гіпербаричного розчину в положенні пацієнта на спині. Ми виявили, що зазвичай найбільша кількість гіпербаричного розчину знаходиться на рівні LI-LII з найвищим рівнем на рівні ThXI-ThXII. Використання ізобарного бупівакаїну підходить для хірургічних втручань нижче LIII, тривалістю 2 години і менше і дозволяє швидше розпочати операцію, оскільки пацієнт може самостійно позиціонувати себе. Гіпербаричний розчин дозволяє підвищити рівень до LI і тривалість операції до 3 годин. Експозиція в положенні лежачи на спині повинна становити 5 хв. Внутрішньоочний тиск підвищувався в положенні лежачи на спині у анестезованих і неанестезованих пацієнтів. Найбільш значні зміни були виявлені у пацієнтів групи TIVA на залежному оці при повороті голови на 45°. Внутрішньоочний тиск у пацієнтів без наркозу був подібним до показників групи SA. Серед біохімічних маркерів стресу значні зміни були виявлені в рівнях кортизолу та ІЛ-6. Рівень кортизолу був вищим у групі TIVA наприкінці операції, ніж у групі SA. Рівень ІЛ-6 був вищим через 30 хв після розрізу в групі ТІВА порівняно з групою СА. При вивченні больового синдрому ми виявили, що нейропатичний компонент був присутній у 53,9 ± 4,9 % пацієнтів. У пацієнтів з нейропатичним компонентом больовий синдром був достовірно більш вираженим до операції та на 3-тю добу після операції. Ми використовували розроблений нами алгоритм мультимодального періопераційного знеболювання, який включав прегабалін, парацетамол, парекоксиб і морфін (за вибором). Цей алгоритм дозволив зменшити потребу в морфіні та частоту виникнення ПОНВ і запаморочення. Тип анестезії не впливав на післяопераційні когнітивні функції. Значне зниження уваги було виявлено у пацієнтів, які отримували стандартну схему аналгезії з вищою дозою морфіну замість ММА. На основі проведеного дослідження було розроблено алгоритм вибору типу анестезії, який враховував PIHI, рівень хірургічного втручання, передбачуваний час операції, рівень психологічного стресу. Ми застосували алгоритм до 30 пацієнтів і виявили достовірну різницю, порівняно з 30 пацієнтами з випадковим вибором, у тривалості перебування 7,1 ± 1,4 проти 10,7 ± 1,1 дня (р < 0,05), часу перебування у відділенні інтенсивної терапії 0, 3 ± 0,5 проти 1,4 ± 0,9 дня (р < 0,05), потреба в симпатоміметиках 5,1 ± 1,8 % проти 9,8 ± 1,5 % (р < 0,05), час мобілізації на першу післяопераційну добу 18,1 ± 6,2 проти 7,4 ± 3,8 хв.

2005 – 2008

Клініко-імунохімічна оцінка мозкопротекторного ефекту при тяжкій черепно-мозковій травмі. (Кандидатська дисертація)
Робота присвячена проблемі діагностики пошкодження гематоенцефалічного бар’єру та інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Проаналізовано результати лікування 191 пацієнта з тяжкою ЧМТ, показано епідеміологічні та клінічні особливості цього виду травми. Розроблено імуноферментний аналіз гліального фібрилярного кислого протеїну та нейронспецифічної енолази і досліджено їх концентрацію в крові 45 здорових донорів та 46 пацієнтів з тяжкою ЧМТ в динаміці. Ми продемонстрували порушення гематоенцефалічного бар’єру та елімінацію нейроспецифічних білків у кров у гострій фазі тяжкої ЧМТ. Показано роль нейронспецифічних білків у діагностиці тяжкої ЧМТ. Удосконалено алгоритм лікування тяжкої ЧМТ шляхом додавання до інтенсивної терапії L-лізину есцинату та 2-аетил-6-метил-3-гідроксипіридину. За допомогою нашого алгоритму ми зменшили летальність, кількість днів у комі, кількість днів на штучній вентиляції легень та знизили рівень нейрон-специфічних білків у крові у пацієнтів з тяжкою ЧМТ.

ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ

1. Викладання для студентів-медиків курсу «Анестезіологія та інтенсивна терапія».
2. Викладання лікарям післядипломної освіти в ординатурі з анестезіології та інтенсивної терапії.
3. Майстер-класи з ультразвукової регіонарної анестезії для лікарів-анестезіологів.

МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ ТА ТРЕНІНГИ

Open Medical Institute Salzburg Seminar: Anaesthesiology, 2008.
Open Medical Institute Salzburg Seminar: Spinal Surgery, 2012
Open Medical Institute Observerships in Anaesthesiology, Vienna, 2014
Open Medical Institute Observerships in Anaesthesiology, Vienna, 2018
European Society of Anaesthesiology Euroanesthesia 2014, Stockholm, Sweden
European Society of Anaesthesiology Euroanesthesia 2015, Berlin, Germany
ATLS Course for Doctors, Tartu, Estonia, 2016
European Society of Anaesthesiology Euroanesthesia 2017, Copenhagen,
International Symposium of Intensive Care and Emergency Medicine 2019, Brussels, Belgium

УПРАВЛІНСЬКИЙ ДОСВІД

Завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії з 2011 року

ПРОФЕСІЙНІ ІСПИТИ

2018

Спеціалізований іспит з дитячої анестезіології та дитячої інтенсивної терапії
та інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів.
Харківська медична академія післядипломної освіти
освіти. Міністерство охорони здоров’я України

2002

Спеціалізований іспит з анестезіології.
Харківський національний медичний університет.
Міністерство охорони здоров’я України

2000

Державні підсумкові медичні іспити.
Харківський національний медичний університет. Міністерство
охорони здоров’я України

НАГОРОДИ

Від Національної академії медичних наук України – 2017

ЧЛЕНСТВО ТА ПРОФЕСІЙНІ РЕЄСТРАЦІЇ

Українська Медична Рада, з 2000 року
Асоціація анестезіологів України, з 2002 року

МОВИ

англійська FCE (B2)
Українська рідна