18червня 2026р. на базі КНП «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І.Кононенка», у змішаному форматі of line та on line, відбулася планова науково-практична конференція «ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМІВ КІНЦІВОК АПАРАТАМИ ЗОВНІШНЬОЇ ФІКСАЦІЇ», де прийняли участь близько 100 учасників. Конференція, у рамках «Дня травматолога», організована Харківським обласним осередком ВГО «УАОТ» та ДУ «ІПХС ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України», проходила на ІІІ поверсі будівлі поліклініки.

Відкрив конференцію Голова ХОО ВГО «УАОТ» проф. Філіпенко Володимир Акимович, відзначивши продовження традиції зустрічей травматологів Харківської області один раз на рік за межами м.Харкова. Так вийшло, що востаннє засідання нашого Осередку в умовах Чугуївської лікарні проходило в 2015 році. Ми дуже задоволені що лікарня в Чугуєві працює й нас приймають для проведення запланованої конференції.

Далі пролунали слова привітання від директора лікарні, залуженого лікаря України Грушки В’ячеслава Юрійовича, який представив та прокоментував документальний фільм про роботу КНП «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І.Кононенка» з першого дня початку війни о 05:00 у лютому 2022р. (з фондом на 320 ліжок, 240 з яких були COVIDними). Лікарня з 2014 року готувалася для військового стану, було створено 7 бригад, хірурги, травматологи, проводили тренування. Але життя надало нові труднощі, коли одномоментно привозили від 38 до 68 пацієнтів, й ні дивлячись ні на що, лікарі, які залишилися та жили в лікарні, при нехватці медикаментів, апаратів зовнішньої фіксації, операційних, під обстрілами, продовжували оказувати медичну допомогу раненим, іноді оперуючи на підлозі. У фільмі було показано багато руйнувань будівель лікарні, зараз багато відновлено (було замінено понад 1000 вікон та 800 дверей та ін.), хірургічна та травматологічна служби продовжували працювати, тісно працювали з військовими лікарями та проф. Попсуйшапкою Олексієм Корнілійовичем, зробили своїми силами підвальне приміщення для проведення операцій. Директор подякував всіх причасних і тих, хто приїхав до Чугуєва на конференцію.

У перший доповіді «Зовнішні апарати. Їх функціональні властивості та пов’язані з ними особливості регенерації. Принципи побудови конструкції «відламки-апарат» при лікуванні перелому» проф. кафедри ХНМУ Попсуйшапка Олексій Корнілієвич представив свій досвід лікування переломів кінцівок апаратами зовнішньої фіксації (АЗФ): апарати українського виробництва НВ Орто (найбільш часто використовуються, з’явились на виклик війни); іноземного виробництва «Strayker», «Orthofix»і «Biomet» та апарати власної розробки (сертифікат на виробництво з 2013р.). Доповідач дуже докладно висвітлив матеріали, з яких зроблені апарати; затискачі; конструктивні особливості; стрижні – ключовий елемент апаратів, помилки при вкручуванні та правило формування кісткового різьблення; відзначив, що характер з’єднання відламків в АЗФ «пружньо-стійкий»; результати біомеханічних досліджень; фактори, які запускають процес кісткоутворення; та три базових принципи апаратного лікування переломів. Звернув увагу, що лікування відкритих переломів АЗФ за кордоном в ургентному порядку є тимчасовим (використовують сайт AO surgery reference) і після загоєння ран переходять на лікування занурюваним остеосинтезом, що в корені відрізняється від нашої концепції лікування АЗФ. Також представлені принципи мінімального поперечного важеля стрижнів, двоплощинного заведення стрижнів у відламок та інше.

Актуальність теми «Лікування переломів кісток кінцівок апаратами зовнішньої фіксації» під час війни зросла багато порядків. У своїй доповіді к.м.н. Векліч Віталій Вікторович представив досвід лікування переломів кінцівок у «Ладістен Клінік» м.Києва, де проходять лікування діти та дорослі з травматологічною та ортопедичною патологією. Історія остеосинтезу показала, що сучасні методи лікування переломів не забезпечують необхідного поєднання факторів механічного і біологічного характеру для повноцінного використання регенераторних можливостей кісткової та інших тканин. Автор продемонстрував показові клінічні приклади лікування в АЗФ на базі апарату Ілізарова різних кінцівок дорослих та дітей з демонстрацією відео результатів лікування. Також був представлений унікальний дуже рідкісний випадок із задовільним результатом лікування: минно-вибухова травма обох плечових кісток з дефектом обох плечей біля 7 см у чоловіка, де було використано одномоментний білокальний остеосинтез обох плечових кісток АЗФ із заміщенням дефектів. Автор займається даною проблемою біля 47 років, технологія шліфувалася, змінювалась із часом, була написана книга, за ці роки пролічено більш 6000 хворих, у тому числі працюючі в Київському інституті ортопедії та травматології в кістково-гнійній хірургії.
У доповіді лікаря ортопеда-травматолога КНП «ЧЦЛ ім. М.І.Кононенка», д.м.н. Литвишко Валерія Олександровича був викладений досвід лікування АЗФ 462 хворих з діафізарними переломами кінцівок, які лікувались у «ЧЦЛ ім. М.І.Кононенка» (325 осіб) і ДУ «ІПХС ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України» (137 осіб) та розподілені на 3 групи хворих (переломи не вогнепального походження; переломи що не зрослися; та вогнепальні переломи). Продемонстровано використані пристрої: для пружньо-стійкого з’єднання кісткових відламків (складається з опорної планки з ебоніту або стеклопластику та, зверніть увагу, стрижнів з конічною різьбою); 3 види апаратів для пружньо-напруженого з’єднання кісткових відламків з можливістю їх дозованого переміщення (для усунення одноплощинного та многоплощинного зміщення); апарати «HB Орто» та французькі АЗФ, які були інвестовані для лікування щоденних тяжких вогнепальних переломів. Автори представили багато цікавих клінічних прикладів з використанням різних АЗФ.

Доповідь к.м.н. Клапчука Юрія Вікторовича із соавт. деталізувала тему «Особливості монтажу стрижневих АЗФ з позиції анатомо-функціональних особливостей при бойовій травмі верхньої кінцівки». АЗФ – метод вибору на етапі damage control: швидка стабілізація, контроль інфекції, гарний доступ до ран. Представлені апарати використовуються авторами при наданні допомоги військовим, доставленим на 3 день з поля бою. Викладені базові компоненти апаратів; основні принципи використання стрижневих АЗФ; безпечні зони введення стрижнів АЗФ на верхній кінцівці; переваги та недоліки антибактеріальних цементних спейсерів; клінічні особливості накладання АЗФ ділянок верхньої кінцівки; помилки та ускладнення при використані Ex-Fix (АЗФ). Також доповідач звернув увагу на своєчасне проведення зняття АЗФ та конверсії за показами.

Проф. Піонтковський Валентин Костянтинович представив доповідь «Ушкодження кульшової западини. Діагностика, хірургічна тактика». Спочатку доповідач акцентував увагу на різницю між переломом кульшової западини та переломом тазу – загроза функції кульшового суглоба або загроза життю пацієнта – є 2 різних патології. Визначають 4 основних механізми ушкодження кульшової западини: удар по зігнутому коліну вздовж осі стегна; удар в ділянку ступні при розігнутому коліні вздовж осі стегна; удар (протиудар) в ділянку великого вертлюга; удар в ділянку крижово-здухвинного счленування, або передньо-заднє здавлення. Положення стегнової кістки по відношенню до кульшової западини та ротація стегнової кістки у момент удару впливає на характер травми кульшової западини. Автор продемонстрував та прокоментував класифікацію Летурнеля, приклади діагностики за допомогою її, акцентував діагностичну цінність комп’ютерної томографії до операції таких ушкоджень, в яких випадках використовують консервативне лікування, скелетне витягнення або АЗФ, хірургічні доступи, прийоми репозиції, металоостеосинтез пружинячими пластинками, наведено багато клінічних прикладів.

Доповідач к.м.н. Марущак Олексій Полікарпович у своєму виступі «Bone transport як ефективна методика заміщення кісткових дефектів при лікуванні бойової травми» висвітлив сутність методу кісткового транспорту (bone transport) при лікуванні великих дефектів стегнової та великогомілкової кісток, що дозволяє надійно заповнювати кісткові дефекти та відновлювати опороздатність кінцівки, часто дозволяючи уникнути ампутації. «Кістковий транспорт» не був так затребуваний як з початком війни. Метод не новий, однак все у світі удосконалюється, набуває нових форм й заміщення дефектів виконується ще такими методиками як Маскеле, вільна кісткова пластика або пластика на судинній ніжці, використання кліток з пластичним матеріалом та ін. Автор прокоментував декілька літературних джерел іноземним авторів, які виконують заміщення дефектів кісткової тканини різними методами (Y.Liu et al. «Complications of bone transport technique using the Ilizarov method in the lower extremity: a retrospective analysis of 282 consecutive cases over 10 years», 2020; N.Mohd-Yusof et al. «Clinical and Functional Outcomes of Ilizarov Bone Transport in Traumatic Tibial Bone Loss», 2025 та ін.), поділився своїми сумнівами, рішеннями у складних ситуаціях, помилками, перемогами та представив декілька клінічних прикладів із задовільними результатами лікування обраним методом bone transport.

Лікар відділення невідкладної травматології та відновної хірургії ДУ «ІПХС ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України» Губський Станіслав Сергійович у доповіді «Застосування апаратів зовнішньої фіксації на базі стрижнів для первинної стабілізації уламків у разі вогнепальних ушкоджень кінцівок» показав переваги та недоліки використання АЗФ, рекомендував видання C.Giannou, M.Baldan, A.Molde «War surgery: Working with limited resources in armed conflict and other situations of violence», 2021 (Військова хірургія: Робота з обмеженими ресурсами у збройних конфліктах та інших ситуаціях насильства), виклав передопераційне планування, можливість залучення суміжних фахівців як судинних, пластичних хірургів, техніки виконання накладання АЗФ на різні кінцівки, враховуючі анатомію, варіанти компоновки зовнішньої опори, вибір розміру стрижнів та ін. й представив пацієнтів військових, пролікованих у відділенні.