19 лютого 2026р. на базі ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України», у змішаному форматі офлайн та онлайн, відбулася планова науково-практична конференція: «Помилки та ускладнення при лікуванні ушкоджень та захворювань опорно-рухової системи. Остеоінтегративне протезування кінцівок», де прийняли участь близько 130 учасників. Конференція, у рамках «Дня травматолога» організована Харківським обласним осередком ВГО «УАОТ» та ДУ «ІПХС ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України».

Відкрив конференцію Голова ХОО ВГО «УАОТ» проф. Філіпенко Володимир Акимович і відзначив важливість тематики конференції, тому як помилки є і ми будемо намагатися розібратися з цими питаннями. Друге питання вкрай важливо зараз – дуже велика кількість наших бійців мають дефекти кінцівок і сучасне протезування кінцівок це дуже велика проблема й вона дозволяє отримати дуже гарні результати, тому вперше в Харкові виконані вчора дві операції й зараз виконуються ще дві стосовно остеоінтегративного протезування. Перед початком роботи конференції Голова осередку запропонував вшанувати пам’ять загиблих захисників України хвилиною мовчання.

Директор інституту, д.м.н. Бондаренко Станіслав Євгенович, привітав всіх учасників конференції і щиро подякував всіх, хто доїхав до нас та приєднався онлайн. Також відзначив дуже цікаву подію сьогодні, інтересні кейси питань вертебрології, ендопротезування, складні питання після операцій на кінцівках та ін. На сьогодні наш заклад вже на протязі двох років втілює в життя методику остеоінтегративного протезування і до цього моменту наш співробітник к.м.н. Галузинський О.А. виконував ці операції в приватній клініці MIRUM у Києві й вже має досвід більш ніж 80 пацієнтів – військових. Сьогодні у нас дуже поважні гості: проф. Хенк ван де Мінт з Нідерландів – фундатор й один з розробників Press-fit технології використання остеоінтегративного екзопротезування, який зараз приймає участь в проведенні оперативного втручання; та директор центру Суперлюди зі Львова – Віленський Андрій Борисович.

Незважаючи на те, що ендопротезування кульшового суглоба визнано найбільш успішною ортопедичною операцією XX століття і розвиток напрямку має 50 років, у першій доповіді д.м.н. Бондаренко С.Є. висвітлив питання ускладнень і помилок у разі ендопротезування кульшового суглоба для використання в клінічній практиці. Відзначив важливість правильністі проведеного передопераційного планування з використанням відомих у всьому світі 2D, 3D програм, які на сьогодні доступні вже декілька років в Україні і використовуються в нашому закладі. Представлено декілька показових клінічних випадків ендоротезування кульшових та колінних суглобів. Доповідач акцентував увагу на створених у світі 3 Консенсусах з перипротезної інфекції, 2 з яких перекладені українською мовою у нашому закладі, де можна підкреслити важливу інформацію з даної проблеми. Також важливо, що у грудні 2025р. була створена ГО «Українська асоціація ендопротезування суглобів» – всіх зацікавлених запросив стати членом асоціації для подальшої ефективної праці з метою покращення стану пацієнтів (сайт асоціації: uaja.org.ua).

У доповіді «Помилки та ускладнення при лікуванні ушкоджень довгих кісток» Губський Станіслав Сергійович зазначив, що в сучасній травматології успіх лікування залежить не лише від майстерності хірурга, а й від глибокого розуміння біомеханіки та біології зрощень. Були представлені класифікацію помилок (за Коржом М.О.): діагностичні, тактичні, технічні, організаційні та реабілітаційні помилки; використання шкали Tscherne (Остерна-Черне); профілактика за концепцією АО та ін. У висновках: успіх лікування залежить від балансу механічної стабільності та біологічної поваги до тканин та більшість помилок є тактичними і можуть бути попереджені на етапі планування.

У третій доповіді «Помилки та ускладнення при лікуванні бойових ушкоджень хребта» д.м.н Попова Андрія Івановича було представлено досвід лікування бойової травми хребта за останні 3,5 роки сумісно з колегами з військового шпиталю. Доповідач акцентував увагу на важливості розподілу ушкоджень хребта на кульові, дробові та осколкові, що дуже важливо при лікуванні. Також було представлено класифікацію ушкоджень, неврологічну симптоматику, відсотковий розподіл поранень за структурою, багато клінічних прикладів з особливістю перебігу лікування різноманітних вогнепальних ушкоджень, ускладнення та поради.

Четверта доповідь проф. Філіпенка В.А. розкрила тему консервативного лікування остеоартрозу. Серед діючих клінічних рекомендацій (гайдлайнів) щодо консервативного лікування остеоартрозу і розроблених саме на підставі доказової медицини найбільший авторитет мають спільноти: ACR, EULAR, OARSI, AAOS, ESCEO. Доповідач детально висвітлив кожну з трьох основних груп типових помилок при лікуванні остеоартрозу: 1) відмова від використання гайдлайнів; 2) недостатня увага до коморбідності патології; 3) поширене використання дієтичних добавок замість ліків.

К.м.н. Марущак Олексій Полікарпович почав своє повідомлення «Помилки при діагностиці та лікуванні інфекційних ускладнень в ортопедії» з вислову мікробіолога Рене Дюбосу «Не мікроб живе в світі людей, а людина живе в світі мікробів!». Доповідач обозначив проблему ортопедичної та перипротезної інфекцій, роз’яснив причини діагностичних та лікувальних помилок та представив на 2х клінічних прикладах до чого приводять помилки.

Шоста доповідь англійською мовою – проф. Хенк ван де Мінт – інноватор і розробник системи кріплення штучних кінцівок до людського тіла BADAL X (bone anchoring device for artificial limbs) представив 2 типи існуючих протезів Socket та Bone anchor, їх недоліки та переваги. Висвітлив історію створення, з чого все почалося в 1951 році у стоматології, згадуючи родину Бранемарк (Швеція) батька та сина Рікарда Бранемарка (система OPRA, 1990), хірурга з Германії Хорста Aшоффа (система ILP/Endo-Exo, press fit, 2003). В подальшому Хенк ван де Мінт разом із шведським хірургом Альмодересом розробив представлену систему у 2009 році і за назвою BADAL X вона починає використовуватися в Германії та Нідерландах, а за назвою OPL – в Австралії. У доповіді представлені системи різних виробників, методи фіксації протеза, аналіз реабілітації пацієнтів з ними та в подальшому можливість використання таких систем з електронікою.

К.м.н. Галузинський Олександр Анатолійович представив досвід центру «Інтеграція» використання одно- та двохетапної хірургічної техніки остеоінтегративного протезування пацієнтів із наслідками бойової травми (Центр спеціалізованої ортопедії «Інтеграція», клініка Мірум, було виконано 97 оперативних втручань, серед яких остеоінтегративне протезування стегна, плеча, гомілки, передпліччя, палці кисті). Остеоінтегративне протезування – при якому протез кріпиться безпосередньо до залишкової кістки ампутаційної кукси за допомогою внутрішньо-кісткового імпланту. Показом для остеоінтегративного протезування є наявність короткої або вадної ампутаційної кукси, протезування якої традиційним протезом є неефективним. Важливими умовами для вибору даного методу протезування є можливість пацієнта пройти реабілітацію та здатність доглядати за стомою. У повідомленні представлені протипокази до остеоінтеграції, методи фіксації (технології press-fit, screw-fit), етапи хірургічної техніки, ускладнення, можливі способи зменшення післяопераційних ускладнень, протоколи реабілітації пацієнтів після таких операцій, переваги способу. Також на даний час виконується прикладна науково-дослідна робота НАМНУ «Дослідити можливості остеоінтегративного протезування кінцівок у пацієнтів із наслідками бойової травми» (2025–2027рр.).

У доповіді від НТК «Харківського політехнічного інституту» проф. Ларін Олексій Олександрович висловив думку, що ці питання, які ми тут піднімаємо, вони є на стику між дисциплінарностей – «тут перетинаються питання, які турбують нас інженерів і вас лікарів». Спільна праця і робота є важливою і перспективною між нашими установами, тому що інженерний досвід, механічний, машинобудівний, досвід електроніки мають застосовувати також на допомогу людям, а не лише машинам і роботам. Були представлені результати співпраці ДУ «ІПХС ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України» та НТК «ХПІ» – показати як математичні засоби моделювання та сучасна електроніка здатні допомогти й бути корисними для медичних застосувань у питаннях ендо-екзопротезування. Були зроблені комп’ютерні симуляції стегнової кістки з інтрамодулярним та екстрамодулярним імплантатами, наприклад, модель де людина просто вертикально стоїть або людина навантажує кінцівку поворотом, і після математичних обчислень отримували розподіл деформацій, напружень та інших параметрів в кістці, які можуть допомогти при виробництві індивідуальних імплантів для пацієнтів. Також були представлені інші розробки для допомоги реабілітації пацієнтів після описаних оперативних втручань, ще обов’язково потребує співпрацю з лікарями.

К.м.н. Диннік Олексій Артемович висвітлив історію розвитку, сучасний стан та проблемні питання ендо-екзопротезування пацієнтів з куксами кінцівок. Нагадав, що ще проф. Бухтіаров О.О. у 1960р. застосовував біоматеріали в ампутаційній хірургії; та є клінічний досвід інституту ім. проф. М.І.Ситенка, коли застосовували ендопротез дистального відділу кукси стегна з ніжкою із титану модульної конструкції. Ідея остеоінтеграційного протеза належить швецькому професору Пер-Інгвар Бранемарку, який з успіхом у 1965р. реалізував її у сфері зубної імплантології – з’єднання імплантату з оточуючою кістковою тканиною. А першу операцію двоетапного остеоінтегративного ендо-екзопротезування кукси стегна (система OPRA) у 1990 році провів його син Рікард Бранемарк – дипломований інженер і хірург-ортопед (Центр ортопедичної остеоінтеграції, кафедра ортопедії, клінічна лікарня Сальгренська, Гетебергський університет). Складові протеза OPRA – із хімічно чистого титану. Було представлено протоколи операції системою OPRA та реабілітації, а також система EEPF (Еndo-Exo Femoral Prosthesis) із сплава кобальта і хрома, розроблена у 1999р. Хорстом Ашоффом (м.Любек, Німеччина, Клініка пластичної і реконструктивної хірургії), який в період 1999–2008 прооперував 32 пацієнта. В подальшому Х.Ашофф розробив конструкцію ILP та аналізував ускладнення при застосуванні конструкцій EEFP та ILP. У квітні 2014р. команда професора Мунджеда Аль Мудеріса (австралійський хірург-ортопед, який отримав освіту в Австралії та є послом австралійського Червоного Хреста, захисником прав людини та біженців) впровадила одноетапну операцію за протоколом ОGAP-2. Він є конструктором ОPL (ОSTEOINTEGRATION PROSTETIC LIMB). Система OPL дозволяє навантажувати кінцівку на наступний день після операції. У висновках позначені проблеми остеоінтегративного ендо-екзопротезування кукс кінцівок, що потребують вирішення: висхідна інфекція; переломи кістки кукси; поломки імплантату.